- уярмлений
- —————————————————————————————уя́рмленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
уярмлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уярмити. || уя/рмлено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
уярмлений — [уйа/рмлеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
під'яремний — а, е. 1) Який ходить в упряжі, носить ярмо. Під яремний віл. 2) перен. Який перебуває в неволі; поневолений, уярмлений. || Який здійснюється, існує і т. ін. в умовах неволі, поневолення. || у знач. ім. під яре/мний, ного, ч.; під яре/мна, ної, ж … Український тлумачний словник
підневільний — I (який перебуває в неволі, під чиїмсь гнітом тощо), невільний, під яремний; поневолений, уярмлений (якого хтось поневолив) Пор. пригноблений I II ▶ див. залежний, примусовий 1) … Словник синонімів української мови